ЦІННІСНІ ОРІЄНТИРИ ЯК ЧИННИКИ МОТИВАЦІЇ ПРАВОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЦАРИНІ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ

Анотація

У роботі в межах адміністративно-правового дискурсу досліджено зміст ціннісних орієнтирів як чинників мотивації правової діяльності в царині публічного адміністрування. З’ясовано, що ціннісні аспекти мотивації правової діяльності визначаються перш за все рівнем розуміння важливості тих її параметрів, які повинні фіксувати стан усвідомлення правниками нагальної необхідності формування ознак правової поведінки, що детермінується факторами, які розглядають як пріоритетні у справі задоволення важливих потреб особистості у відповідних конкретно-історичних і соціальних умовах. Обґрунтовано, що в процесі формування правової мотивації як явища, що відображає важливі процеси, які здатні спонукати людину до дії в межах залучення внутрішніх резервів особистого єства, де пріоритетну роль відіграють психологічні фактори, а людина ефективно визначає свою організованість та активність, сприяє діяльному задоволенню особистих потреб, питання формування та реалізації цінностей посідають важливе місце. У межах здійснення аналізу цієї проблеми, констатовано, що цінності як критерії оцінки реальних явищ дають уявлення про те, як саме має бути влаштований світ і якою має бути людина. Вони визначають цілі, яких повинні прагнути й окрема людина, і група чи суспільство; і основні засоби їх досягнення, сенс цілеспрямованої діяльності, та регулюють суспільні відносини й внутрішньо спонукають до діяльності в царині публічного адміністрування.  Ба більше, вони не піддаються сумніву та є еталоном й ідеалом для людей, що їх дотримуються. У цьому контексті доведено: сутнісні характеристики мотивації людини визначаються своєрідним поєднанням суб’єктивації цього процесу з факторами зовнішнього впливу, які мають суспільний характер, що проявляється в закономірному процесі поєднання особистісної активності із соціальною підтримкою та стимулюванням. Крім того, відзначено, що правові цінності у формуванні мотивації правової діяльності реалізуються як феномен духовного порядку, оскільки відіграють роль регулятора виключно як прояв суб’єктивної сторони діяльності людини. Тобто підсумовано, що цінності формують основні пріоритети діяльності людини, надихають на вчинки, здатні максимально задовольняти потреби людської екзистенції, реалізуючи внутрішнє переконання в правоті своєї поведінки.