ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ МЕТОДІВ ПРОТИДІЇ СОЦІАЛЬНІЙ НЕРІВНОСТІ В ШКОЛАХ: ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕКОВОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ШКОЛЯРІВ
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Розділ
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Слід зазначити, що проблема соціальної нерівності в школах сьогодні набуває особливої актуальності, оскільки освіту розглядають як ключову складову формування людського капіталу. На нашу думку, забезпечення безпекового середовища в школі не може бути ефективним без урахування різних проявів дискримінації та булінгу, а також без належної психологічної підтримки учнів із соціально вразливих категорій. У рамках цього дослідження ми визначили шість потенційних методів протидії соціальній нерівності (зокрема поглиблені програми з розвитку емпатії й толерантності, запровадження «кодексу рівності», посилення психологічних служб та інші). Результати було отримано із залученням 40 експертів (директорів шкіл, учителів із великим стажем, психологів, соціальних працівників і фахівців із питань безпеки), які брали участь у двоетапному опитуванні за Методом Дельфі. На другому етапі аналізу застосовано метод аналізу ієрархій (AHP), що дозволив провести парні порівняння критеріїв (ефективність у зменшенні булінгу й дискримінації, вплив на психоемоційний стан, економічна доцільність, інституційна підтримка) та альтернатив. Слід підкреслити, що отримані кількісні дані дають змогу оцінити відносну пріоритетність кожного методу з урахуванням узгоджених експертних оцінок. Найвищі інтегральні ваги отримали заходи з розширення психологічної підтримки учнів, «кодекс рівності» й фінансова допомога для вразливих сімей, що свідчить про необхідність поєднання й психоемоційних, і матеріально-інституційних інструментів. Можна стверджувати, що такі результати мають значний прикладний потенціал, оскільки комплексний підхід до протидії соціальній нерівності може бути інтегрований у шкільні програми, нормативні документи й стратегії розвитку освіти на державному й локальному рівнях. На нашу думку, подальші дослідження мають зосередитися на розробці покрокових методичних рекомендацій і моніторингу впровадження описаних інструментів у різних типах шкіл.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Як цитувати
Посилання
Satrianto, A., & Juniardi, E. (2023). Inclusive human development and inclusive green growth: A simultaneous approach. International Journal of Sustainable Development and Planning, 18(2), 523-530. https://doi.org/10.18280/ijsdp.180221
Allen, R.et al. (2016). The longer-term costs and benefits of different initial teacher training routes. Institute for Fiscal Studies (IFS), Report 118. https://ifs.org.uk/publications/8368
Andrews, J. et al. (2017). The impact of academies on educational outcomes. Education Policy Institute. https://epi.org.uk/wp-content/uploads/2017/07/EPI_-Impact_of_Academies_Consolidated_Report-.pdf
Beaglehole, B., Bell, C., Frampton, C., & Moor, S. (2017. The impact of the Canterbury earthquakes on successful school leaving for adolescents. Australian and New Zealand Journal of Public Health, 41, 70–3. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/1753-6405.12625
Burgess, S., Wilson, D., & Worth, J. (2013). A natural experiment in school accountability: the impact of school performance information on pupil progress. Journal of Public Economics, 106, 57–67. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0047272713001291?via%3Dihub
Cattan, S.et al. (2024). Early Childhood and Inequalities—IFS Deaton Review of Inequalities. Oxford Open Economics, 3, this collection. https://doi.org/10.1093/ooec/odad072
Chetty, R., Friedman, J. N., & Rockoff, J. E. (2014). Measuring the impacts of Teachers II: teacher value added and student outcomes in adulthood. American Economic Review, 104, 2633–79. https://www.aeaweb.org/articles?id=10.1257/aer.104.9.2633
Chetty, R., Friedman, J. N., Hilger, N., Saez, E., Schanzenbach, D. W., & Yagan, D. (2011). How does your kindergarten classroom affect your earnings? Evidence from Project STAR. Quarterly Journal of Economics, 126, 1593–660. https://academic.oup.com/qje/article-abstract/126/4/1593/1923939?redirectedFrom=fulltext
Cho, H., Glewwe, P., & Whitler, M. (2012). Do reductions in class size raise students’ test scores? Evidence from population variation in Minnesota’s Elementary Schools. Economics of Education Review, 31, 77–95. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0272775712000180
Clotfelter, C. T., Ladd, H. F., & Vigdor, J. L. (2010). Teacher credentials and student achievement in high school: a cross-subject analysis with student fixed effects. Journal of Human Resources, 45, 655–81. http://jhr.uwpress.org/content/45/3/655.refs
Drayton, E., & van der Erve, L. (2022). The impact of student loan minimum eligibility requirements. Institute for Fiscal Studies (IFS), Briefing Note 343. https://ifs.org.uk/publications/16039
Eyles, A., Hupkau, C., & Machin, S. (2016). School Reforms and Pupil Performance’. Labour Economics, 41, 9–19. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S092753711630015X?via%3Dihub
Gibbons, S., & McNally, S. (2013). The Effects of Resources across School Phases: a Summary of Recent Evidence. Centre for Economic Performance (CEP), Working Paper 1226. http://eprints.lse.ac.uk/51567/
Gibbons, S., McNally, S., & Viarengo, M. (2018). Does Additional Spending Help Urban Schools? An Evaluation Using Boundary Discontinuities. Journal of the European Economic Association, 16, 1618–68. http://eprints.lse.ac.uk/84213/7/Additional_spending.pdf
Hoxby, C., & Weingarth, G. (2005). Taking Race out of the Equation: School Reassignment and the Structure of Peer Effects. Citeseerx. http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/summary?doi=10.1.1.75.4661
Jackson, C. K., Johnson, R. C., & Persico, C. (2016). The Effects of School Spending on Educational and Economic Outcomes: Evidence from School Finance Reforms. Quarterly Journal of Economics, 131, 157–218. https://academic.oup.com/qje/article-abstract/131/1/157/2461148?redirectedFrom=fulltext
Krueger, A. B. (1999). Experimental Estimates of Education Production Functions. Quarterly Journal of Economics, 114, 497–532. https://academic.oup.com/qje/article-abstract/114/2/497/1844226
Pischke, J-S. (2007). The Impact of Length of the School Year on Student Performance and Earnings: Evidence from the German Short School Years. Economic Journal, 117, 1216–42. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.1468-0297.2007.02080.x
Rivkin, S. G., Hanushek, E. A., & Kain, J. F. (2005). Teachers, Schools and Academic Achievement. Econometrica, 73, 417–58. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1468-0262.2005.00584.x
Sibieta, L. (2021). The Growing Gap between State School and Private School Spending. Institute for Fiscal Studies (IFS), Observation. https://ifs.org.uk/publications/15672