ВПЛИВ ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЇ НА СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ В УМОВАХ СУСПІЛЬСТВА 5.0
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Розділ
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Метою дослідження є характеристика впливу інтелектуалізації на систему управління в діяльності публічної служби в умовах суспільства 5.0. Основним завданням цієї праці є визначення факторів інтелектуалізації, які суттєво впливають на ефективність управлінських процесів у публічній службі. Досліджено сутність інтелектуалізації та системи управління в діяльності публічної служби, а також проведено аналіз ієрархій упорядкування для визначення ключових чинників. Використано метод ієрархічного аналізу. Встановлено, що інтелектуалізація сприяє оптимізації управлінських рішень через упровадження сучасних інформаційних технологій, підвищення кваліфікації працівників та автоматизацію рутинних процесів. Охарактеризовано вплив інтелектуалізації на підвищення прозорості, гнучкості та адаптивності управлінських структур у публічній службі. Підкреслено необхідність інтеграції інноваційних підходів до управління для забезпечення ефективної діяльності публічної служби в умовах швидкоплинних змін суспільства 5.0. Доведено, що впровадження інтелектуалізованих систем управління сприяє підвищенню якості надання публічних послуг, забезпечуючи кращу взаємодію між державними установами та громадянами.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Як цитувати
Посилання
Ahrens, T. (2013). Assembling the Dubai government excellence program: A motivational approach to improving public service governance in a monarchical context. International Journal of Public Sector Management, 26(7), 576-592. https://doi.org/10.1108/IJPSM-06-2012-0079
Anderson, C., & Reichert, M. (1995). Economic Benefits and Support for Membership in the E.U.: A Cross-National Analysis. Journal of Public Policy, 15(3), 231-249. https://doi.org/10.1017/S0143814X00010035
Androniceanu, A., & Tvaronavičienė, M. (2019). Developing a holistic system for social assistance services based on effective and sustainable partnerships. Administratie si Management Public, 33, 103-118. https://doi.org/10.24818/amp/2019.33-06
Bielai, S., Antonova, L., Hololobov, S., Yevtushenko, I., & Sporyshev, K. (2024). The impact of a practice-oriented paradigm on public administration and national security. International Journal of Sustainable Development and Planning, 19(1), 277-288. https://doi.org/10.18280/ijsdp.190126
Carmeli, A., & Schaubroeck, J. (2005). How leveraging human resource capital with its competitive distinctiveness enhances the performance of commercial and public organizations. Human Resource Management, 44(4), 391–412. https://doi.org/10.1002/hrm.20081
Demiroz, F. (2017). Governance in Crisis Management. Global Encyclopedia of Public Administration, Public Policy, and Governance (pp. 39-89). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-31816-5_2893-1
Domingues, A.R., Pires, S.M., Caeiro, S., & Ramos, T.B. (2015). Defining criteria and indicators for a sustainability label of local public services. Ecological indicators, 57, 452-464. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2015.05.016
Hololobov, S., & Antonova, L. (2022). Priorities of public administration of the development of the education system in the context of transformation of state policy in the field of culture. Public Administration and Customs Administration, 3(34), 24-32. https://doi.org/10.32782/2310-9653-2022-3.5
Izha, M., Pachomova, T., Lypach, O., Yakubovskyi, O., & Akhlamov, A. (2023). Modeling the cybersecurity of the socio-economic system under martial law. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 3(50), 224–233. https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.50.2023.4075
Kapucu, N., & Ustun, Y. (2018). Collaborative crisis management and leadership in the public sector. International Journal of Public Administration, 41(7), 548-561. https://doi.org/10.1080/01900692.2017.1280819
Kruk, S. (2019). Institutional development of public administration in the field of ensuring national security of Ukraine: Doctor of Science in Public Administration: 25.00.05 “Public administration in the field of state security and public order”. NUCSU. Kharkiv. https://nuczu.edu.ua/images/topmenu/science/spetsializovani-vcheni-rady/diskruk.pdf
Megawati, S., Alfarizi, M., & Syamsul, M.R. (2024). Key advantages of the green government initiative in achieving local public service performance and sustainable development. International Journal of Sustainable Development and Planning, 19(11), 4361-4375. https://doi.org/10.18280/ijsdp.191124
Melnychenko, A., & Akimova, O. (2019). Developing competences of public management and administration specialists: Implementation of foreign experience in Ukraine. Advanced Education, 6(13), 89-96. https://doi.org/10.20535/2410-8286.184575
Melnychuk, L., Andriichuk, Y., Chaltseva, O., Shtyrov, O., & Yevtushenko, I. (2023). Countering threats to effective management of personnel potential in the public administration system. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 2(49), 426-434. https://doi.org/10.55643/fcaptp.2.49.2023.4009
Shpak, N., Kulyniak, I., Gvozd, M., Pyrog, O., & Sroka, W. (2021). Shadow economy and its impact on the public management: aspects of financial and economic security of the country's industry. Administratie Si Managment Public, 81-101. https://doi.org/10.24818/amp/2021.36-05