ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ ВОЛАТИЛЬНОСТІ ВАЛЮТНОГО КУРСУ І РАЦІОНАЛЬНИХ ОЧІКУВАНЬ НА ТРАНСПАРЕНТНІСТЬ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Сьогодні дії центрального банку перебувають під пильним наглядом суспільства та уряду, що піднімає питання щодо прийнятного рівня відкритості регулятора. За умов підвищеної волатильності курсу валют і фінансових ринків постає потреба в перебудові поточної комунікаційної політики центральних банків із метою забезпечення впевненості економічних агентів у тому, що підтримка стабільності є першочерговим завданням центральних банків. Була помічена одна закономірність, за якої справджується таке: що вище значення волатильності фінансових змінних, то менш прозорою буде монетарна стратегія центрального банку. Саме тому, з одного боку, розглянуто емпіричний зв’язок між зростанням волатильності, установленням імпліцитного таргету та забезпеченням стабільного рівня цін у країнах із режимом таргтування інфляції, а з другого — їхній вплив на відкритість регулятора в економічних, політичних, процедурних, монетарних та операційних аспектах. Для цього була застосована логіт-модель, де фіктивною змінною виступала транспарентість регулятора. За допомогою інтегрування функції щільності розподілу функції оцінки транспаретності регулятора було отримано розподіл імовірностей задля визначення рівня вірогідності отримання відповідної оцінки відкритості за відповідного сценарію подій. До панельної вибірки були включені регулятори 10 розвинутих країн і п’ять економік, що розвиваються. Також на основі отриманої моделі оцінки транспаретності регуляторів було оцінено відкритість монетарної політики Національного банку України. Було з’ясовано, що за зростання волатильності валютного курсу і відхилення від кінцевої інфляційної цілі регулятор стає більш політично закритим і рідше надає інформацію про процедурні операції. Економічно регулятор стає більш прихованим за наявності в системі цілей регулятора імпліцитного якоря, такого як валютний курс. А непередбачувані шоки фінансового ринку зменшують відкритість регулятора в публікаціях прогнозів макроекономічного розвитку в результаті реалізації відповідного курсу монетарної політики. Також поставлена логіт-модель показала, що монетарна політика, заснована на правилі та з єдиною ціллю, яка полягає в підтриманні цінової стабільності, виявилась більш ефективною в мінімізації волатильності валютного курсу, порівняно з монетарною політикою, що спирається на імпліцитний якір. Модель буде корисною при оцінюванні можливих соціально-економічних ефектів від зміни комунікаційної стратегії центрального банку.
