ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВІДКРИТОСТІ УРЯДОВИХ ДАНИХ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ У 2022-2024 РОКАХ
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Розділ
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У роботі досліджено тенденції розвитку відкритості урядових даних у країнах Європи у 2022-2024 роках на основі даних звіту Open Data Maturity Report. Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі відкритих даних у забезпеченні прозорості державного управління, підтримці цифрової трансформації та формуванні інноваційних екосистем. Метою дослідження є класифікація європейських країн за динамікою розвитку відкритості урядових даних, а також виявлення ключових розбіжностей у цифровій зрілості.
У дослідженні застосовано метод кластеризації часових рядів (Time Series K-Means) до нормалізованих індикаторів цифрової зрілості країн за період 2022–2024 років. У результаті сформовано три типові траєкторії розвитку відкритості урядових даних: країни з посереднім стартовим рівнем, але динамічним зростанням; держави-лідери з високими та стабільними показниками відкритості й країни з найнижчим рівнем цифрової відкритості та нестабільною динамікою змін. Аналіз середніх значень показників за кластерами показав, що ключовими відмінностями між групами є вплив відкритих даних на соціально-економічні процеси та відповідність технічним стандартам, водночас спостерігається тенденція до зменшення розриву між країнами в царині політичного управління відкритими даними.
Основні висновки дослідження полягають у виявленні структурних нерівностей між країнами Європи щодо розвитку політик відкритих даних, а також у підтвердженні спільних векторів цифрової трансформації. Отримані результати можуть бути використані для порівняльного аналізу цифрової політики країн, удосконалення національних стратегій відкритих даних і оцінки ефективності цифрових реформ. Перспективними напрямами подальших досліджень є глибший аналіз впливу відкритих даних на публічне управління, розвиток економіки та соціальну довіру, а також міжрегіональне порівняння досвіду реалізації політик відкритості.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Як цитувати
Посилання
Analyze search results for TITLE-ABS-KEY (open AND government AND data). (n. d.). Scopus. https://www.scopus.com/term/analyzer.uri?sort=plf-f&src=s&sid=46c2647ac421af05406b9974dc1239d4&sot=a&sdt=a&sl=35&s=TITLE-ABS-KEY(Open+Government+Data)&origin=resultslist&count=10&analyzeResults=Analyze+results
Alexopoulos, C., Diamantopoulou, V., & Charalabidis, Y. (2017). Tracking the evolution of OGD portals: A maturity mod-el. In Electronic government. EGOV 2017. lecture notes in computer science. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-64677-0_24
Macedo, D. F., & da Silva Lemos, D. L. (2024). Open government data: Maturity diagnosis model for quality data pub-lished on the web. Em Quest, 30. https://doi.org/10.1590/1808-5245.30.132617
Veljković, N., Bogdanović-Dinić, S., & Stoimenov, L. (2014). Benchmarking open government: An open data perspective. Government Information Quarterly, 31(2), 278–290. https://doi.org/10.1016/j.giq.2013.10.011
Çaldağ, M. T., & Gökalp, E. (2022). The maturity of open government data maturity: A multivocal literature review. Aslib Journal of Information Management, 74(6), 1007–1030. https://doi.org/10.1108/AJIM-11-2021-0354
Okuyucu, A., & Yavuz, N. (2020). Big data maturity models for the public sector: A review of state and organizational level models. Transforming Government: People, Process and Policy, 14(4), 681–699. https://doi.org/10.1108/TG-09-2019-0085
Hujran, O., Alarabiat, A., & AlSuwaidi, M. (2022). Analysing e-government maturity models. Electronic Government, an International Journal, 19(1), 1–21. https://doi.org/10.1504/EG.2023.127575
Arisi, M. (2022). Open knowledge. access and re-use of research data in the european union open data directive and the implementation in italy. The Italian Law Journal, 8(1), 33–73. https://doi.org/10.5281/zenodo.7471973
Paparova, D., Aanestad, M., Vassilakopoulou, P., & Bahus, M. K. (2023). Data governance spaces: The case of a national digital service for personal health data. Information and Organization, 33(1). https://doi.org/10.1016/j.infoandorg.2023.100451
Gao, Y., Janssen, M., & Zhang, C. (2021). Understanding the evolution of open government data research: Towards open data sustainability and smartness. International Review of Administrative Sciences, 89(1). https://doi.org/10.1177/00208523211009955
Didas, M. (2023). The barriers and prospects related to big data analytics implementation in public institutions: A sys-tematic review analysis. International Journal of Advanced Computer Research, 13(64), 29–54. https://doi.org/10.19101/IJACR.2021.1152071
Zeleti, F. A., Ojo, A., & Curry, E. (2016). Exploring the economic value of open government data. Government Infor-mation Quarterly, 33(3), 535–551. https://doi.org/10.1016/j.giq.2016.01.008
Quarati, A. (2020). Open Government Data: Usage trends and metadata quality. Journal of Information Science, 49(4). https://doi.org/10.1177/01655515211027775
Open data maturity. (2024). European data. https://data.europa.eu/en/publications/open-data-maturity
Kobylin, O., & Lyashenko, V. (2020). Time series clustering based on the k-means algorithm. Journal la multiapp, 1(3), 1–7. https://doi.org/10.37899/journallamultiapp.v1i3.191
Huang, X., Ye, Y., Xiong, L., Y.K. Lau, R., Jiang, N., & Wang, S. (2016). Time series k-means: A new k-means type smooth subspace clustering for time series data. Information Sciences, 367, 1–13. https://doi.org/10.1016/j.ins.2016.05.040
Amidon, A. (2020, 17 July). How to Apply K-means Clustering to Time Series Data. Medium. https://medium.com/data-science/how-to-apply-k-means-clustering-to-time-series-data-28d04a8f7da3
Page, M., Behrooz, A., & Moro, M. (2024, December). Open data in europe 2024. European data. https://data.europa.eu/en/publications/open-data-maturity/2024
Geiger, C. P., & von Lucke, J. (2012). Open government and (linked) (open) (government) (data). EJournal of eDemoc-racy and Open Government (JeDEM), 4(2), 265–278. https://doi.org/10.29379/jedem.v4i2.143
Attard, J., Orlandi, F., Scerri, S., & Auer, S. (2015). A systematic review of open government data initiatives. Govern-ment Information Quarterly, 32(4), 399–418. https://doi.org/10.1016/j.giq.2015.07.006
Didas, M. (2023). The barriers and prospects related to big data analytics implementation in public institutions: A sys-tematic review analysis. International Journal of Advanced Computer Research, 13(64), 29–54. https://doi.org/10.19101/IJACR.2021.1152071
European Commission. (2020, February 19). European data strategy. https://commission.europa.eu/strategy-and-policy/priorities-2019-2024/europe-fit-digital-age/european-data-strategy_en
Franck, G. (2023, May 2). A European strategy for data: Communication from the European commission. OpenAIRE. https://www.openaire.eu/a-european-strategy-for-data-communication-from-the-european-commission
European Commission (2025, April 9). A European strategy for data. https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/strategy-data
European Commission. (2024, January 11). European Data Act enters into force, putting in place new rules for a fair and innovative data economy. https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/news/european-data-act-enters-force-putting-place-new-rules-fair-and-innovative-data-economy
Arisi, M. (2022). Open knowledge. access and re-use of research data in the European union open data directive and the implementation in Italy. The Italian Law Journal, 8(1), 33–73. https://doi.org/10.5281/zenodo.7471972